Тільки з пам'яті пам'ять не стерти

Друк

 Пекельні цифри і слова

У серце б'ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива,

Рік тридцять третій...

Голод... Голод...

 

  Ці слова українського поета Вадима Крищенка нікого не можуть залишити байдужим до найчорнішого часу в історії України. Голодомор - не історична минувшина, а глибока душевна рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять українців.

   Остання субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів.

 

    У цей день ми згадуємо українських селян, які стали жертвами нечуваного терору голодом. 1933 рік-це найстрашніша трагедія в тисячолітній історії українського народу.

     Тому це поминання - не лише наша данина жертвам голодомору, а застереження для прийдешніх поколінь, щоб були пильними, не допустили повторення страшної трагедії. Ми не маємо права забувати тяжких сторінок історії України.     

 

Хай же згадка про всіх невинно загиблих згуртує нас, живих, додасть сил та волі, мудрості й наснаги для зміцнення та подальшої розбудови квітучої держави, розвитку демократії, вільного життя кожної людини.