• Навчання за освітньо-професійною програмою: "Облік і оподаткування"

  • Навчання за освітньо-професійною програмою: "Фінанси, банківська справа та страхування"

  • Навчання за освітньо-професійною програмою: "Підприємництво, торгівля та біржова діяльність"

  • Навчання за освітньо-професійною програмою: "Економіка"

Останні новини

День пам’яті захисників України

Друк
PDF

 

29 серпня відзначають День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. 
Дата встановлена указом Володимира Зеленського в 2019 році в пам’ять про трагічні події 29 серпня 2014 року в Іловайську Донецької області для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину.
 
Студенти та викладачі коледжу також долучилися до заходів, присвячених  Дню пам’яті захисників України, зокрема викладач історії Бибик Ю.А. провів для викладачів лекцію до Дня пам’яті захисників України, а педагоги зі студентами виготовляли стилізовані соняхи в рамках Всеукраїнської акції пам’яті «Сонях».
 
Педагогічний колектив докладає максимум зусиль, щоб загиблі герої залишилися в нашій пам’яті не абстрактним образом або цифрою, а отримали належну шану. Щоб наша пам’ять про них була живою і дієвою. Щоб кожен із нас долучився до захисту і перемоги України.
 

День Української Державності

Друк
PDF

28 липня Україна відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення. 

Історія   українського   державотворення   сягає   своїми   витоками   Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. 

Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. 

Саме у день вшанування пам’яті видатного державотворця Київського князя Володимира Великого та у День Хрещення Київської Руси–України  встановлено День Української Державності. Наразі цей день вшановуємо 28 липня, але уже наступного року з огляду на перехід Православної Церкви України і Української Греко-Католицької церкви на новий стиль календаря, свято перенесено на 15 липня. Відповідний   законопроект   внесений   Президентом   України,   Верховна   Рада підтримала 14 липня 2023 року.

В основі концепції державних заходів до цієї дати – тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України від Русі до сьогодення.

День Української Державності в Україні нагадує нам про тисячолітню історію державотворення  нашої  країни.  У  це  свято  ми  вшановуємо  всі  етапи  нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава.

Державність   є   уособленням   шляху   нації   до   власної   держави.   Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і  правові  традиції.  А  держава  –  це  спосіб  забезпечення  і  запорука     цілісного існування нації.

Ознаками  успішної  державності  є  втілене  право  нації  на  незалежність, ефективний  державний  апарат  і  дієздатне  військо,  система  юридичних  норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі. 

Держава  і  державність  нероздільні  як  дерево  і  коріння.  Без  історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.    

Історія   українського   державотворення   сягає   своїми   витоками   Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких  традицій  українців.  Звідси  родом  герб,  грошова  одиниця,  а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак,  що  об’єднував  і  Русь.  Ми  є  спадкоємцями  Русі,  Тризуба  Володимира Великого. 

Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства  стало  для  України  цивілізаційним  вибором.  Русь  підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу. 

Традиції   Русі   у   розбудові   загальноєвропейського   культурно-релігійного простору   продовжили,   зокрема,   Галицько-Волинське   князівство,   Українська козацька  держава,  Українська  Народна  Республіка,  Західноукраїнська  Народна Республіка,  Українська  Держава  гетьмана  Павла  Скоропадського,  Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими  традиціями.  Захисники  нашої  державності  є  нащадками  воїнів- русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави, доводять, що українці – народ-військо.

Впродовж  тривалої  історії  українці  не  полишали  боротьби  за  свободу  та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її. 

Кілька разів у ХХ столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.

Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ, а Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна  –  це  не  лише  боротьба  за  майбутнє  нашої  держави,  а  й  за  її  минуле, національну незалежність та ідентичність.

У ІХ столітті на просторах східної Європи довкола Києва почалася консолідація перед- і ранньодержавних  слов’янських племінних об’єднань – утворилася середньовічна держава – Русь.  Київ став центром політичного тяжіння та культурного піднесення. У наступні  століття Русь стала важливим суб’єктом європейського політичного простору.  Підтримувала   політичні,   економічні   та   культурні   зв’язки   з   більшістю  європейських  держав  того  часу  від  Візантійської  імперії  до  Французького  королівства. У період Русі почала формуватися українська мова.

Прийняття  князем  Володимиром  у  988  році  християнства,  поширення писемності на основі кирилиці, кодифікація норм звичаєвого права в першому правовому   кодексі   “Руській   правді”   князя   Ярослава   Мудрого   та   його спадкоємців  –  усе  це  стало  фундаментом  правової  та  політичної  культури українського  народу.  Саме  Русь  заклала  основи  державницьких  традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Продовжила   традиції   української   державності   Галицько-Волинська держава. В умовах монгольського загарбання і розпаду державних структур у Подніпров’ї галицько-волинські князі у ХІІІ–ХІV століттях розвинули інститут державності  на  значній  частині  українських  земель.  Тоді  вдалося  не  лише зберегти, а й посилити європейський вектор розвитку, стати частиною спільних зусиль у боротьбі із монгольським нашестям. Виявом цього стало коронування 1253  року  Данила  Галицького  у  Дорогичині  короною,  присланою  Папою Римським Інокентієм ІV.

У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського. Велике Князівство Литовське – одна   з   найбільших   держав   тогочасної   Європи   –   стало   фактичним продовжувачем традицій Русі. Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було  засвоєно  чимало  норм  руського  права,  назви  посад,  станів,  система адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська, якою велися ділові папери.

Основним  джерелом  права  була  “Руська  правда”,  пізніше  –  “Литовські статути”, укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.

У XVI столітті українці витворили новий соціально-політичний феномен – запорозьке козацтво. Козацтво на давньоруських військових і європейських лицарських традиціях створило військово-політичну організацію – Запорозьку Січ,  засновану  на  принципах  особистої  свободи  та  виборності  влади.  У Запорозькій Січі формувалися підвалини республіканської форми правління, нові принципи судочинства та джерела права. У середовищі козацької еліти вперше в історії української суспільно-політичної думки чітко сформульовані фундаментальні основи майбутньої національної державної ідеї, головні серед яких – право українського народу на власну державу та генетичний зв’язок козацької держави з Руссю.

Ці   принципи   були   втілені   у   ранньомодерній   українській   державі Гетьманщині. Вона була життєздатним політичним організмом: мала органи влади,  територію,  державну  організацію,  військо,  фінансову,  податкову  та нормативно-правову   системи   тощо.   Вершиною   політико-правової   думки Гетьманщини стало укладання Пилипом Орликом 1710 року Конституції як договору гетьмана Війська Запорозького зі старшиною та козацтвом. 

Російський   імперіалізм   різними   способами   і   методами   обмежував українські національні державні інститути і зрештою до кінця XVIII століття ліквідував їх.

У  ХІХ  столітті  сформувалося  поняття  української  нації  з  її  етнічними кордонами,   мовою   та   культурою.   Покоління   Руської   трійці,   Кирило- Мефодіївського товариства, громадівців і Братства тарасівців заклали підвалини для майбутньої української державності. Упродовж ХХ століття попри історичні катаклізми    та    мільйонні    жертви    українці     неодноразово   виборювали самостійність.

У  ході  Української  революції  1917–1921  років  вперше  у  ХХ  сторіччі створили   незалежну   національну   державу.   Центральна   Рада   намагалася  забезпечити  демократичні  законодавчі  підвалини  державного  будівництва: затвердила  принципи  судової  системи,  закон  про  вибори,  сформувала  уряд, розпочала   формування   війська   тощо.   Ці   принципи   були   реалізовані   в Українській Народній Республіці, проголошеній 20 листопада 1917 року. 22 січня  1918  року  IV  Універсалом  Української  Центральної  Ради  відбулося проголошення незалежності та суверенності Української Народної Республіки. За  часів  Української  Народної  Республіки  у  1918  році  затверджено  герб, основним елементом якого був тризуб – герб Володимира Великого (без хреста). Тоді ж пісню Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” на музику Михайла Вербицького затверджено гімном. Державним прапором став синьо-жовтий стяг. Українська   Держава   гетьмана   Павла   Скоропадського   –   друге   державне утворення часів Української революції, форма якого – гетьманат – походить із козацької епохи. Гетьман усіляко намагався відродити давні козацькі традиції. Було     налагоджено     дієздатну     адміністративну      систему      управління, розбудовувалася освіта, наука, державний апарат. Уперше тризуб став атрибутом військової   форми.   Директорія   ухвалила   низку   законів,   спрямованих   на розбудову країни: про державну мову, Українську автокефальну православну церкву.  Встановлено  грошову  одиницю  –  гривню.  Помітний  слід  в  історії державотворення залишила Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), яка мала дієву систему органів влади, боєздатне військо – Українську галицьку армію (УГА). 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки УНР і ЗУНР. Подія на законодавчому, територіальному, ментальному рівнях об’єднала Україну та стала підставою для відліку історії соборної України.

Попри  те,  що  УНР  і  ЗУНР  зазнали  поразки  від  зовнішніх  агресорів  і територія України була окупована східними і західними сусідами, ідея здобуття державної  незалежності  стала  визначальною  для  національного  визвольного руху ХХ століття. При найменшій можливості українці заявляли про право на власну державу.

Від жовтня 1938 року розпочався процес українського державотворення на Закарпатті, що на той момент входило до складу Чехословаччини. Підсумком цих зусиль стало проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України – республіки на чолі з президентом. Державні атрибути вона перейняла від УНР. 

В  умовах  Другої  світової  війни  30  червня  1941  року  у  Львові  було прийнято Акт відновлення української держави, створено уряд. Акт спирався на традиції  УНР  і  ЗУНР.  Слідом  за  Львовом  проголошення  Акта  відбулося  у багатьох містах західної та центральної України.

У  липні  1944  року  підпільна  конференція  під  захистом  відділів  УПА  створила    Українську    головну    визвольну    раду    (УГВР)    –    політичне  представництво – зародок державної влади незалежної країни. Діяльність УГВР  засвідчила прагнення визвольного руху дотримуватися принципів демократії  навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби.

За час існування комуністичної тоталітарної системи ні Голодомор 1932– 1933 років, ні масові0 голоди, ні репресії, Великий терор, економічні та політичні  експерименти  не  змогли  викорінити  державницькі  устремління  українців.  

Наприкінці   80-х   років   ХХ   століття   в   умовах   послаблення   командно- адміністративного диктату знову відродився масовий національно-патріотичний  рух і постало питання незалежності.

16  липня  1990  року  Верховна  Рада  УРСР  прийняла  Декларацію  про  державний суверенітет. Вона проголосила верховенство, самостійність, повноту  і   неподільність   влади   республіки   в   межах   її   території,   незалежність   і  рівноправність у зовнішніх відносинах.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт  проголошення  незалежності  України,  який  став  точкою  відліку  сучасної  державності. Насправді ж, відбулося відновлення державного суверенітету, за  який українці боролися протягом багатьох століть. Проголошення державної  незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній  ліквідації   комуністичної   тоталітарної   системи.   1   грудня   1991   року   на  всеукраїнському   референдумі   Український   народ   абсолютною   більшістю  голосів підтвердив прагнення жити в самостійній державі.

28  червня  1996  року  відбулася  ще  одна  знаменна  подія  –  прийняття  Конституції.  Основний  закон  остаточно  проголосив  Україну  суверенною,  незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнав людину  найвищою соціальною цінністю і утвердив народовладдя. 

Державний герб – це символ, що презентує країну як суверенну незалежну   державу.  Він  зображується  на  офіційних  документах,  печатках,  грошових  і  знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних  установ. 

Руській державі тризуб був династичним знаком великого Київського князя Володимира   та   його   нащадків,   династії   Володимировичів.   Його   численні зображення віднайдені на тогочасних монетах (срібляниках і златниках), печатках, посуді, надгробках, цеглі, актових печатках, перснях-печатках, злитках-гривнах, зброї, спорядженні, товарних пломбах. Цей символ власності та влади переходив із покоління  в  покоління.  Особливо  багато  артефактів  –  за  період  князювання Володимира Святославовича (на київському престолі приблизно від 980 року). Тому тризуб і вважається знаком князя Володимира Великого.

Протягом багатьох століть на землях Русі було поширене зображення тризуба. Від XІV століття в ужиток увійшли територіальні знаки, наприклад у Києві – з архистратигом Михаїлом, Володимирі-Волинському – зі святим Георгієм, Луцьку – святим Миколаєм, Львові – левом. 

Під час Української революції 1917-1921 років питання державного герба набуло особливої актуальності. Центральна Рада створила спеціальну підготовчу комісію, що об’єднала істориків, юристів, гербознавців і художників. Її очолив Михайло Грушевський. Комісія розглянула кілька проєктів, але обрала тризуб.

6 січня 1918 року тризуб із хрестом над середнім “зубом” у 8-кутній рамці з’явився  на  перших  грошах,  випущених  Українською  Народною  Республікою. Після  проголошення  22  січня  самостійності  України  питання  про  офіційне затвердження державної символіки треба було вирішувати негайно. 25 лютого в Коростені  на  засіданні  Малої  Ради  було  офіційно  затверджено  тризуб  гербом Української Народної Республіки. Ухвалений закон не містив малюнків, а мав лише опис. За часів Української Держави тризуб залишився в геральдичному вжитку. В офіційних описах кредитових білетів цей знак іменувався українським гербом. 

За часів  Директорії  гербом  відновленої  Української  Народної  Републіки  служив тризуб без вінка. 21 січня 1919 року комісія у справах вироблення проекту герба УНР  дійшла  висновку,  що  соборна  Україна  має  поєднати  емблеми  УНР  і Західноукраїнської Народної Республіки, а також знак князя Володимира. Із 22 січня  1919  тризуб  включили  до  крайового  герба  Західної  області  Української Народної Республіки. 

У міжвоєнний період тризуб став символом боротьби українців за cвободу.  Його використовував Уряд УНР на еміграції та різні політичні організації. В тому числі на емблемі Організації українських націоналістів був тризуб із мечем на місці середнього зуба. Тризуб містився в символіці і мельниківської, і бандерівської гілок ОУН.

У СРСР тризуб був заборонений. Для комуністичного режиму він лишався ознакою українського націоналізму. Після відновлення незалежності України 24 серпня 1991 року тризуб як малий державний герб затверджений 19 лютого 1992-го Постановою Верховної Ради України (разом із доданими зображеннями). Конституція України 28 червня 1996 року закріпила цей символ нашої держави. 


 

 

 

 

Урочисте вручення дипломів випускникам 2023 року

Друк
PDF

 

 

29 червня відбулося урочисте вручення дипломів фахового молодшого бакалавра випускникам коледжу спеціальностей:

  • 071 Облік і оподаткування
  • 051 Економіка
  • 072 Фінанси, банківська справа та страхування
  • 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність

Цьогоріч 57 студентів отримали дипломи, 7 – з відзнакою.

  

Із вітальним словом до присутніх звернулася директорка коледжу Тетяна Орошан зазначила, що випускники упродовж навчання долали одну за одною сходинки до вершин науки, робили перші впевнені кроки на шляху до омріяної професії, та побажала випускникам широкої та світлої дороги у житті, наполегливості в досягненні наміченої мети та ніколи не забувати своїх наставників, їхньої життєвої науки і мудрості.

Олександр Безкровний, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування, кандидат економічних наук, доцент, зазначив, що саме перед цьогорічними молодшими спеціалістами стоїть важливе завдання – відбудова нашої держави у мирний час і наголосив, що Полтавський державний агарний університет радо чекає випускників коледжу для продовження навчання.

  

Привітала випускників зі святом Світлична Алла, директор Навчально-наукового інституту економіки, управління, права та інформаційних технологій Полтавського державного аграрного університету побажавши випускникам успіху та високих досягнень в подальшому житті.

Любі наші випускники! Кожен із вас гортає у своїй пам’яті аркуші зі спогадами. Згадайте, скільки всього ви пережили разом за час студентства! Це об’єднало вас в одну міцну, перевірену часом, родину.  

У добру путь, випускники! Усе буде Україна!

 

Атестація фахових молодших бакалаврів у ВСП «Лубенський фінансово-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету»

Друк
PDF

 

 

У коледжі у період з 15 червня по 23 червня 2023 відбулась атестація здобувачів освіти за ступенем фаховий молодший бакалавр. Під час атестації свої знання продемонстрували фахові молодші бакалаври наступних освітньо-професійних програм та спеціальностей:

  

071 Облік і оподаткування

051 Економіка

072 Фінанси, банківська справа та страхування

076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність

 

Ми щиро вітаємо наших випускників, які успішно завершили цей етап навчання і отримали освітньо-професійний ступінь фаховий молодших бакалавр. Бажаємо їм професійних досягнень в майбутньому!

Вручення стипендії лубенської міської ради «обдарованість»

Друк
PDF

 

Свято організоване за сприяння відділу сім’ї, молоді та спорту Лубенської міської ради, управління культури та мистецтв. Ми щиро вітаємо наших студентів, які успішно стали стипендіатами стипендії Лубенської міської ради «Обдарованість». Бажаємо їм неймовірних досягнень в майбутньому!

  

 

Навчальний курс «Регіональне співробітництво»

Друк
PDF

 

 

Полтавський державний аграрний університет об`єднав зусилля науковців і управлінців – практиків та розробив навчальні курси «Політичний імідж органів місцевого самоврядування» і «Регіональне співробітництво» для студентів університету і коледжу, навчання державних службовців, місцевих депутатів, тимчасово переміщених осіб, молоді, жінок, інклюзивних категорій із застосуванням різних форм навчання.

  

У рамках реалізації проекту Еразмус+, напряму Жан Моне «Участь громадян та соціальний діалог як ключові фактори в розбудові сталих територіальних громад; успішні практики ЄС для України» викладачі коледжу прослухали навчальний курс «Регіональне співробітництво» та отримали сертифікати. Це дало змогу отримати нові знання і вміння необхідні для виконання актуальних суспільних завдань, підвищити власну обізнаність стосовного роботи інституту місцевого самоврядування та залучити їх до управління місцевими справами.

 

ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦЯ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ «ПЕДАГОГІЧНИЙ ОСКАР – 2023»

Друк
PDF

 

 

Викладач коледжу Світлана Дзюба стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «ПЕДАГОГІЧНИЙ ОСКАР – 2023» у номінації «Навчально-методичний комплекс з дисципліни». Її робота «Електронний навчально-методичний комплекс для вивчення дисципліни «Вища математика»» визнана найкращою. Вітаємо шановну колегу з перемогою, бажаємо успіхів, нових досягнень у галузі освіти.

Моніторинг якості фахової передвищої освіти

Друк
PDF

 

 

Відповідно до наказу 14.04.2023 № 01-10/74 «Про запровадження Пілотного проєкту щодо вивчення (моніторингу) якості освіти у закладах фахової передвищої освіти» Державна служба якості освіти України за участі Державної установи «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» (договір від 10.04.2023) у 2022/2023 н. р. розпочинають здійснення заходів щодо підготовки та реалізації зазначеного пілотного проєкту з метою визначення освітніх втрат, спричинених пандемією COVID – 19, війною російської федерації проти України (шляхом дистанційного тестування). В рамках виконання Плану заходів Пілотного проєкту щодо вивчення (моніторингу) якості освіти здобувачі освіти Відокремленого структурного підрозділу «Лубенський фінансово-економічний фаховий коледж Полтавського державного аграрного університету» спеціальностей 051 Економіка, 076 Підприємництво, торгівля та біржова діяльність, 071 Облік і оподаткування, 072 Фінанси, банківська справа та страхування взяли участь у моніторинговому дослідженні якості фахової передвищої освіти.

 

Вивчаємо особливості тактичної медицини

Друк
PDF

  

5 червня 2023 року студенти першого курсу на занятті з дисципліни “Захист України” зустрілися з фахівцем із тактичної медицини Катериною Кірічевською, начальницею медичної служби ДФТГ №1 м. Лубни. Катерина Василівна в доступній формі розповіла про різні способи зупинки кровотеч, зокрема застосування турнікетів для кінцівок.

 

За статистикою понад половина поранених на полі бою вмирає від кровотеч. Поряд з цим, немає статистики, скільки життів врятовано завдяки застосуванню такого кровоспинного засобу як турнікет.

На занятті здобувачі освіти ознайомились з правильним складанням, зберіганням, користуванням та різними типами турнікетів.

На попередніх заняттях з дисципліни “Захист України” студенти вивчили особливості правильної зупинки кровотечі. Зважували всі чинники, щоб допомагати потерпілому, і при цьому завдати йому найменшої шкоди, не приректи травмовану людину на каліцтво у подальшому. Але слід пам’ятати, що у секторі обстрілу думати про каліцтво не потрібно, адже мова йде про збереження життя. У першу чергу того, хто може допомагати, а потім пораненого, і все це за умови першочергового виконання тактичного завдання. На жаль, такі реалії війни, сьогодні кожен може зіткнутися з ними, тож варто бути поінформованими і підготовленими.

 

Кожен із студентів мав можливість, скориставшись турнікетом, надати уявну допомогу собі та товаришу. Юнакам було запропоновано одягнути бронежелети, відчути їх вагу, наповненість та зрозуміти, якого захисту вони надають.

 

Також студенти ознайомились з прийомами відновлювальної позиції, яку застосовують для людини, що нерухомо лежить на спині. Таку позицію можна використати для потерпілого будь-якої ваги, причому як у воєнний, так і в мирний час.

Цікаву та корисну зустріч для першокурсників організували викладачі дисципліни “Захист України” Євгеній Станіславович Сало та Людмила Іванівна Крят. Повітряні тривоги, які лунали кілька разів, тільки посилювали необхідність цієї важливої зустрічі, тож цікаве спілкування з фахівцем своєї справи продовжувалось на різних локаціях, зокрема в коледжанському укритті.

Квіти, побажання та загальне фото завершили приємну зустріч.

Захист України – це актуально і почесно

Друк
PDF

  

31 травня 2023 року на заняття з дисципліни “Захист України” був запрошений почесний гість – полковник у відставці Химич Петро Степанович, який 13 років пропрацював учителем “Захисту України” в ЗОШ №2, а зараз гідно виконує громадянський обов’язок у лавах територіальної оборони Лубенщини.

 

Головна мета вивчення дисципліни “Захист України” – розвиток особистості студентів, формування їх здоров’язбережної та життєзбереженої компетентностей, готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайних ситуацій. Завдання курсу, перш за все, ґрунтується на теоретичних засадах практичної підготовки молоді до захисту життя й здоров’я, гарантування особистої безпеки та безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

 

Петро Степанович у цікавій і доступній формі познайомив студентів з різними типами гранат, мін, розтяжок, які зустрічаються під час воєнних дій та на окупованих територіях. Здобувачі освіти мали змогу ознайомитись із сучасною зброєю. Першокурсники подякували Петру Степановичу за активну життєву позицію, почуття гумору, військово-патріотичне виховання, за батьківське ставлення, щирі побажання і цікаву розповідь. Вдячні студенти подарували гостю квіти та зробили загальне фото на добру пам'ять. Зустріч провели викладачі Євгеній Станіславович Сало та Людмила Іванівна Крят.

Полтавська обл., м. Лубни,

вул. Я. Мудрого, 23/1

 

 

(05361) 77-535 - директор
(05361) 72-600 - приймальня
(05361) 72-605 - бухгалтерія
(05361) 71-870 - гуртожиток

 

lubnyfekpdaa@gmail.com